Автономне газопостачання зрідженим вуглеводневим газом (пропан-бутаном) є прямою альтернативою використання природного газу в системах теплопостачання, як приватних або багатоквартирних будинків, так і промислових об'єктів.
Головна перевага застосування системи автономного газопостачання полягає в автономності системи, доступності енергоресурсу, відсутність монополії у сфері постачання зрідженого вуглеводневого газу (ЗВГ), висока калорійність газу.
Автономна газифікація дозволяє у найкоротші терміни вирішити завдання з опалення, гарячого водопостачання, резервного електропостачання комунальних, комерційних, приватних об'єктів.
Ключовими факторами вибору системи автономної газифікації є:
значна віддаленість об'єкта газифікації від магістралей газу;
наявність альтернативного джерела енергії;
швидкість монтажу та введення об'єкта в експлуатацію;
висока експлуатаційна стабільність та безпека.
Основним технологічним обладнанням у системах автономного газопостачання є:
Газгольдер – резервуар для зберігання ЗВГ із запобіжно-запірною та вимірювальною арматурою.
Вузол регазифікації ЗВГ - випарник перетворює рідку фазу на пароподібну.
Вузол редукування ЗВГ – комплексна регуляторна група формує та стабілізує тиск насиченої пари до необхідного газоспоживачем.
Газоспоживач – пальник, котел, генератор.
Вибір обладнання суворо індивідуальний, залежний від цілей, технічного завдання замовника та потенційних можливостей будівельного майданчика.
При визначенні сумарного обсягу резервуарного парку слід враховувати вимоги "ДЕРЖАВНІ БУДІВЕЛЬНІ НОРМИ УКРАЇНИ ІНЖЕНЕРНЕ ОБЛАДНАННЯ БУДИНКІВ І СПОРУД ДБН В.2.5-20-2001.